ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 20.10.2016 року

 Метеорологія

    На кінець другої декади жовтня місяця спостерігалася хмарна погода без опадів та зниження  температурного режиму    (середньодобова температура   повітря становила 3,4 ºС.   Максимальна температура повітря  в денні години піднімалась до  8,0ºС (17.10). Мінімальна – знижувалась до мінус 0,5 ºС(17.10) в повітрі та   мінус 3,0 ºС (7.10) на поверхні ґрунту. Відносна вологість повітря знижувалась до 60%.  Вітер переважав північно-східний  4-6 м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 5,2 ºС і 8,1 ºС. До кінця  декади спостерігатиметься невелика хмарність,  в нічні години очікується мінусова температура, опадів не передбачається.

Рослинництво

   Озимі зернові За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА  станом на 19.10 підготовлено під сівбу озимих культур 207,1 тис. га, тобто 91% від запланованої площі. Посіяно зернових на зерно 188 тис. га або 87% від запланованої площі сівби, із них озимої пшениці 181 тис. га або 87% від запланованого, а  озимого жита 7,28 тис. га або 95%.

   На початок другої декади жовтня запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становлять 165-167мм і  залежать від культури, попередника, системи обробітку грунту (таблиця 1) і цілком, оцінюються як добрі. У шарі 0-20 см запаси продуктивної вологи становлять  41-42 мм.

Таблиця 1 – Запаси продуктивної вологи у ґрунті, мм

    Станом на 19.10.2016 р. на посівах озимих ранніх строків сівби (1 вересня) рослини знаходяться у фазі чотирьох-п’яти листків, при цьому у більшості рослин проходить процес кущення. У рослин висіяних 10 вересня – фаза розвитку три-чотири листки. За сівби 20 вересня рослини мають два-три листки. За сівби 1 жовтня рослини знаходяться у фазі «шильця». Слід відмітити, що метеорологічне припинення вегетації рослин або перехід сережньодової температири повітря через +5 ⁰ С в бік зменшення відбулось 13 жовтня.

   У той же час, слід звернути увагу на те, що на посівах озимих зернових колосових культур відмічається  заселення посівів та рослин шкідниками  і гризунами.

    Осіннє суцільне обстеження починають з огляду посівів на кожному полі із зазначенням культури, сорту, попередника, строку сівби, кількості добрив та часу їх внесення. На підставі визначення рівномірності густоти, фази та інтенсивності розвитку рослин, забарвлення листків, ступеня пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченості бур’янами дають окомірну оцінку стану посівів – добрий, задовільний, слабкий та зріджений. Потім на пробних ділянках уточнюють кількість та кущистість рослин, зрідженість посіву з встановленням причин цього явища, визначають глибину загортання насіння та закладання вузла кущення.

    Пробні ділянки завдовжки 83,3 см відбирають по діагоналі поля на двох суміжних рядах у характерних для посіву чотирьох місцях.

    На розкущених посівах з оптимальною густотою рослини на ділянці викопують. Після цього підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущення (частка від ділення всієї кількості стебел на загальну кількість рослин з однієї ділянки). Вимірюють глибину загортання і залягання вузла кущення по етіольованій підземній частині стебла не менш як у 25 рослин.

   За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин поживними речовинами (переважно азотом): добра забезпеченість – темно-зелені листки; задовільна – зелені; недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.

    На підставі окомірної оцінки та визначення середніх показників, які одержали на пробних ділянках, дають остаточку оцінку стану посіву кожного поля, враховуючи розвиток рослин та їх густоту:

– добрий – нормально розкущені (три-п’ять стебел) та добре укорінені рослини з оптимальною і рівномірною густотою не менше 400- 350 рослин/м², довжина листової пластинки 14-16 см;

– задовільний – недостатньо розвинені посіви (початок кущення – третій листок) з густотою 350-300 рослин/м², перерослі посіви – висота рослин 30-35 см;

– слабкий – рослини у фазі двох-трьох листочків і сходів, а також пошкоджені та зріджені 300-250 рослин/м² та дуже перерослі (висота рослин більше 35 см);

– зріджений – рослини знаходяться в фазі «шилець», посів дуже зріджений – менше 250 рослин/м².

    Овочеві рослини.   Жовтень –  період завершення збирання врожаю більшості овочевих рослин та підготовки до збирання овочевих пізньостиглих – коренеплідні, пізня білоголова капуста.

   Літній період 2016 року мав певні особливості для вегетації овочевих рослин. Часті дощі в червні – липні зумовили формування кореневої системи овочевих у верхніх шарах ґрунту, ущільнення його,  що в подальшому погіршило ріст та розвиток рослин, формування врожаю. Особливо негативний цей вплив відмічено на рослинах буряка столового, а на окремих площах і капусти пізньостиглої.

   В даний час городники завершають збір  врожаю коренеплідних овочевих. Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6⁰ С, але до заморозків, тому що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються.

   При збиранні у вологу погоду коренеплоди при вибиранні їх із ґрунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд.

   Збирання врожаю капусти пізньостиглої для тривалого зберігання проводять при значному зниженні середньодобових температур – зазвичай в середині – кінці жовтня. Для кращого збереження головок їх зрізують з 3-4 покривними зеленими листками і на 2-3 доби залишають для часткового підсихання в полі. Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагат. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10ºС, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря +1…+2ºС. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб.

   Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах –примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2⁰ С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються                   хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку зберігання – до середини зими.

    В другій половині жовтня заорюють в грунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням грунту) проводять без борін для створення дрідногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий грунт менше запливає і швидше дозріває, що , в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) в найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням  ґрунту важкими боронами. В цей час проводять висаджування в ґрунт зубків та однозубок часнику озимого та цибулі ріпчастою для отримання зеленого пера її ранньої весни наступного року.